ЗОДЧІ НАШОГО ХРАМУ

Народна дерев’яна архітектура, як і народне мистецтво, в усі часи були тими життєдайними джерелами, звідки черпали натхнення багато видатних митців.

Поетичність дерев’яних українських церков оспівав Т.Г.Шевченко:

А онде, онде за Дніпром
На пригороді, ніби капличка
Козацька церква невеличка
Стоїть з похиленим хрестом

Українська дерев’яна архітектура має тисячолітні традиції. Протягом багатьох віків у процесі невпинного розвитку і вдосконалення відбираються найдоцільніші прийоми і форми. Саме вони лягли в основу рис народної архітектури. І саме в цій архітектурі з найбільшою силою виявився будівничий геній народу.

Сьогодні вашій увазі ми представляєм зодчих що будують нашу церковцю не далеко від межі двох Рясних – Рясне 1 і Рясне 2, але якщо конкретніше на боці Рясного 1, як ще кажуть у народі Рясне Польське, чи то через поляків які жили там чи може через переселенців в часі “опереції Вісла”.

Хай там що, але 2016 рік увійде в історію нашої парафії як початок будови деревяного храму. Храму у якому вірні прославлятимуть Бога. Храму, якого так довго чекали.  Про якого мріяли. Храму який возноситься до небес і що раз більше радує серця і душі прихажан.

І хто ті зодчі?

А це майстри з Івано-Франківщини. Проста і скромна родина Поляк – батько Василь зі своїми трьома синами: Василієм, Михайлом, Юрієм та своїм братом Яковом, а також їхній товариш Павло Сухарюк. Разом вони ще з 90-х вже більше десятка храмів збудували по всій Львівській області: Золочівщина, Сколівщина, Самбірщина, Дрогобич і от Львів. У ці храми душу і серце вкладають на добро людям і славу Божу. І дай їм Господи в добрі многії літа прожити і життя вічне осягнути.

А щодо архітектури.

Кожна доба, кожне покоління по-своєму оцінює архітектурну спадщину, знаходячи відповіді саме на ті питання, які постають перед суспільством, відкриваючи в ньому нові грані, ще не пізнані.